Цитомегаловірус

Цитомегаловірус – це вірус типу герпесвірусів. Ця інфекція є досить хитрою хворобою. Це пояснюється, насамперед, здатністю вірусу існувати в організмі дуже довгий час, не проявляючи себе або маскуючись під інші популярні захворювання.

Цитомегаловірус передається:

Воздушно-крапельним шляхом;
Сексуальним шляхом (міститься в спермі та шийцевому секреті);
Трансмісивним шляхом - при переливанні крові, що містить збудників;
Вертикальним - від вагітної матері до дитини або через грудне молоко при годуванні.

Симптоми цитомегаловірусу

Гостра форма цитомегаловірусу може проявлятися у декількох варіантах:
Гостре респіраторне вірусне захворювання (ГРВЗ) - проявляється класичною клінічною картинкою простуди;
Генералізована форма - відбувається ураження внутрішніх органів з клінікою бронхіту, пневмонії і т.д.;
Ураження сечостатевої системи - розвивається запалення ниркової тканини, яке дуже погано лікується антибіотиками.

Не завжди захворювання проявляється у гострій формі. Іноді спостерігається хронічний цитомегаловірус, симптоми якого слабо виражені або практично повністю відсутні.

У чоловіків цитомегаловірус спостерігається у переважній більшості випадків у приглушеній формі, для якої характерні такі прояви:

Тривале респіраторне захворювання;
М'язові болі;
Головний біль;
Ураження лімфатичних вузлів з розвитком лімфаденіту;
Шкірний висип.

Цим проявам передує інкубаційний період кілька місяців.

Діагностика цитомегаловірусу включає:

Аналіз біологічних рідин (наприклад, слина, сеча) для виявлення наявності вірусу.
Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) - метод виявлення генетичного матеріалу вірусу у зразках біоматеріалу.
Культурне дослідження - збирання тканин або рідини для вирощування вірусу у спеціальних умовах.
Аналіз крові на наявність антитіл, що виробляються організмом у відповідь на інфекцію цитомегаловірусом.

Лікування цитомегаловірусу

Лікування цитомегаловірусу наразі не має чіткої відповіді. Проте це не є серйозною проблемою, оскільки здоровий організм з нормальним імунітетом здатний контролювати збудника і не допускати його прояву. Отже, лікування полягає у наступному:

Імуномодулятори для зміцнення імунної системи.
Антибіотики для лікування супутньої бактеріальної патології, яка може загострити ситуацію та знизити імунітет.

Цитомегаловірус у дитини

Цитомегаловірус у дитини може зустрічатися як у вродженій, так і у набутій формі інфекції. Вроджена форма є наслідком внутрішньоутробного зараження крові плоду збудником. Це часто призводить до порушення нормального процесу формування систем і органів дитини, внаслідок чого виникає високий ризик народження малюка зі значною патологією розвитку. Набута форма розвивається при зараженні під час проходження через родові шляхи або у перші тижні життя від матері.

Небезпека

Для дорослих цитомегаловірус не є небезпечним.

Група ризику та профілактика

Цитомегаловірусом інфікована значна частина населення планети, проте вірус перебуває в організмі у прихованій формі, не становлячи проблем для здоров'я. Профілактики зараження практично не існує, але профілактика переходу з прихованої у активну форму полягає у підтримці імунітету на необхідному рівні.

Ця стаття розміщена виключно з пізнавальною метою і не є науковим матеріалом або професійною медичною порадою.